-
1 нависати
= нависнути2) ( загрожувати) to impend ( over), to threatenнад ним нависла небезпека — he is threatened with danger, he is in imminent danger
-
2 rude
adj1) грубий, брутальнийto be rude to smb. — грубити комусь; ображати когось
2) неввічливий, невихований3) примітивний, некультурний; неотесаний4) необроблений, сирий5) грубо зроблений, неоковирний6) невідшліфований; неопоряджений7) дикий8) бурхливий (про море)9) сильний, різкий (про вітер)10) неприємний (про звук)11) раптовий12) образливий13) суворий; жорстокий; лютий14) міцний (про здоров'я)* * *[ruːd]a1) грубий, нечемний, брутальний; образливий; невихований; нечемний, неввічливий2) примітивний, некультурний3) неопрацьований, необроблений; сирий4) грубо зроблений, неоковирний5) невідшліфований, необроблений6) дикий8) різкий, неприємний ( про звук)9) раптовий, несподіваний10) міцний ( про здоров'я) -
3 lose
v (past і p.p. lost)1) губити; втрачати; упустити; не скористатися2) загубити, не зберегти; втратитиto lose one's temper — втратити самовладання, розгніватися
3) позбутися, звільнитися4) пропустити; недочути; не розгледіти5) упустити, не скористатися6) спізнитися, пропустити7) програвати8) зазнавати втрат (шкоди)I don»t want you to lose by me — я не хочу, щоб ви через мене зазнавали втрат
9) pass. загинути, зникнути; пропасти; померти10) відставати (про годинник)11) забути12) заглибитися, зануритися, поринутиto lose ground — відстати, відступити; опинитися у невигідному становищі; втрачати здоров'я (сили)
to lose heart — втрачати мужність, зажуритися
to lose one's head (one's reason, one's senses) — розгубитися; збожеволіти; не дати собі ради
to lose one's legs — не триматися на ногах, перебрати міру
to lose one's shirt — втратити самовладання, скипіти
to lose sight of — не врахувати, випустити з уваги
to lose one's place — не пам'ятати, до якого місця дочитав; не знати, на якій сторінці зупинився
to lose track of smb., smth. — втратити усякий зв'язок з кимсь, з чимсь; нічого не знати про когось, про щось
* * *[luːz]v( lost)1) втрачати2) загубити, не знаходитиto be lost, to lose oneself — заблукати
3) втратити, не зберегтиto lose altitude — втрачати висоту ( про літак); позбутися, звільнитися
4) недочути, не розгледіти5) упустити, не скористатися; пропустити, спізнитися ( на поїзд)6) програвати; не отримати (приз, контракт)7) зазнавати збитків, втрат; позбавляти; завдавати збитків8) втратити ( внаслідок смерті)— загинути, зникнути9) відставати ( про годинник)10) to lose oneself in smth заглибитися, поринути в що-небудь; загубитися де-небудь11) to be lost in smth зникнути, загубитися в чому-небудь; бути зануреним у що-небудь, з головою піти в що-небудь12) to be lost to smth не відчувати, не зазнавати чого-небудь13) to be lost on / upon / smb пропасти марно для кого-небудь, не досягти мети -
4 scraggy
adj1) худий, худющий; чахлий; сухорлявий2) перен. убогий, жалюгідний; скупий3) пісний (про м'ясо)4) нерівний, порізаний (про поверхню)5) сучкуватий* * *a1) худий; хирлявий; чахлий; скупий3) нерівний, порізаний (про поверхню, скелі); сучкуватий -
5 rude
[ruːd]a1) грубий, нечемний, брутальний; образливий; невихований; нечемний, неввічливий2) примітивний, некультурний3) неопрацьований, необроблений; сирий4) грубо зроблений, неоковирний5) невідшліфований, необроблений6) дикий8) різкий, неприємний ( про звук)9) раптовий, несподіваний10) міцний ( про здоров'я) -
6 ночь
1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).* * *ніч, род. п. но́чібе́лые \ночь чи — бі́лі но́чі
в \ночь чь — у ніч; ( ночью) уночі́, ні́ччю
в \ночь чь на пя́тое сентября́ — у ніч на п'я́те ве́ресня, уночі́ про́ти п'я́того ве́ресня
в \ночь чь под но́вый год — уночі́ (у ніч) про́ти ново́го ро́ку
всю \ночь чь [напролёт] — ці́лу (усю́, усилит. цілі́сіньку) ніч
в э́ту \ночь чь — ціє́ї (це́ї, се́ї) но́чі, у цю (у сю) ніч, цю (сю) ніч
до́брой (поко́йной, споко́йной) \ночь чи! — на добра́ніч!, добра́ніч!
ка́ждую \ночь чь — щоно́чі, щоні́ч, щоні́чно; ко́жної но́чі, ніч у ніч
на́ ночь — на ніч
не к \ночь чи будь ска́зано (помя́нут) — вводн. сл. жарг. не про́ти но́чі (не при ха́ті) зга́дуючи (зга́дувати)
одна́жды \ночь чью — одніє́ї но́чі
по \ночь чам — ноча́ми, по ноча́х
-
7 scraggy
a1) худий; хирлявий; чахлий; скупий3) нерівний, порізаний (про поверхню, скелі); сучкуватий -
8 каменоломня
каменярня, каменоломля, каменолімня, кам'яна ламальня, кам'янище, гірниця, гірня (-ні). [Будівельне каміння здобувається по надземних каменярнях (Тутк.). Я говорив про глибоченні ями, про на кам'яні ламальні, скелі, гори (Куліш)].* * *каменя́рня, каменоло́мня -
9 win
n2) ч. ім'я Уїн, Він (зменш. від Winfred)* * *I [win] nвиграш, перемога (на перегонах, в спорті); pl виграні грошіII [win] v( won)1) виграти; перемогти, одержати перемогу (win out, win a victory)to win a battle [a war, a game, a bet] — виграти бій [війну, гру, парі]
to win a contest [a race] — перемогти в змаганнях [на скачках]
to win in a lottery [at cards] — виграти в лотерею [в карти]
to win the day /the field/ — одержати перемогу
to win hands down /in a canter, in a walk/ — одержати легку перемогу
to win championship — cпopт. завоювати першість
to win on points — cпopт. виграти по очкам
to win four goals to nil — cпopт. виграти з рахунком 4: 0
2) заслужити, здобути, домогтися, завоюватиto win respect [fame] — здобути повагу [славу]
to win affection [sympathy] — отримати любов [співчуття]
to win confidence [praise] — заслужити довіру [похвалу]
to win smb 's love — домогтися чийого-н. кохання [чиєї-н. згоди]
to win power — завоювати /захопити/ владу; прийти до влади
to win a supporter [a friend] — здобути прихильника [друга]
to win all hearts — завоювати /полонити/ всі серця
to win an order — домогтися отримання замовлення ( про фірму); заробити
to win one's livelihood /one's daily bread/ — заробляти собі на життя, добувати свій хліб
3) ( часто upon) переконати, вмовити; схилити на свій бік ( win over)to win smb to consent — вмовити кого-н. погодитися
to win upon /on/ smb — поступово завойовувати чиє-н. визнання, співчуття
4) добратися, досягнути ( з трудом); дотягнутисяto win forward /through/ — пробитися вперед
to win the summit [the mountain top] — підкорити висоту [вершину гори]
to win one's way (to) — пробити собі дорогу (куди-н.)
to win clear /free/ — насилу виплутатися
he won loose from the crowd — він насилу вибрався із натовпу; досягнути мети
5) захопити (полоненого, здобич, трофей); завоюватиto win a fortress — взяти фортецю; eвф. вкрасти, роздобути
6) дiaл. прибирати ( врожай)8) кapт. брати взятку; побити карту••to win and wear — володіти, розпоряджатися
lightly won, lightly gone s — легко нажите, легко прожите
either to win the horse or lose the saddle s — або пан, або пропав
to win or place — подвійне парі; ставка на першого та другого коня ( на скачках)
III [win] n; сл.to win place or show — cл. потрійне парі; ставка на першого, другого та третього коня ( на скачках)
-
10 win
I [win] nвиграш, перемога (на перегонах, в спорті); pl виграні грошіII [win] v( won)1) виграти; перемогти, одержати перемогу (win out, win a victory)to win a battle [a war, a game, a bet] — виграти бій [війну, гру, парі]
to win a contest [a race] — перемогти в змаганнях [на скачках]
to win in a lottery [at cards] — виграти в лотерею [в карти]
to win the day /the field/ — одержати перемогу
to win hands down /in a canter, in a walk/ — одержати легку перемогу
to win championship — cпopт. завоювати першість
to win on points — cпopт. виграти по очкам
to win four goals to nil — cпopт. виграти з рахунком 4: 0
2) заслужити, здобути, домогтися, завоюватиto win respect [fame] — здобути повагу [славу]
to win affection [sympathy] — отримати любов [співчуття]
to win confidence [praise] — заслужити довіру [похвалу]
to win smb 's love — домогтися чийого-н. кохання [чиєї-н. згоди]
to win power — завоювати /захопити/ владу; прийти до влади
to win a supporter [a friend] — здобути прихильника [друга]
to win all hearts — завоювати /полонити/ всі серця
to win an order — домогтися отримання замовлення ( про фірму); заробити
to win one's livelihood /one's daily bread/ — заробляти собі на життя, добувати свій хліб
3) ( часто upon) переконати, вмовити; схилити на свій бік ( win over)to win smb to consent — вмовити кого-н. погодитися
to win upon /on/ smb — поступово завойовувати чиє-н. визнання, співчуття
4) добратися, досягнути ( з трудом); дотягнутисяto win forward /through/ — пробитися вперед
to win the summit [the mountain top] — підкорити висоту [вершину гори]
to win one's way (to) — пробити собі дорогу (куди-н.)
to win clear /free/ — насилу виплутатися
he won loose from the crowd — він насилу вибрався із натовпу; досягнути мети
5) захопити (полоненого, здобич, трофей); завоюватиto win a fortress — взяти фортецю; eвф. вкрасти, роздобути
6) дiaл. прибирати ( врожай)8) кapт. брати взятку; побити карту••to win and wear — володіти, розпоряджатися
lightly won, lightly gone s — легко нажите, легко прожите
either to win the horse or lose the saddle s — або пан, або пропав
to win or place — подвійне парі; ставка на першого та другого коня ( на скачках)
III [win] n; сл.to win place or show — cл. потрійне парі; ставка на першого, другого та третього коня ( на скачках)
-
11 aerie
['e(ə)rɪ]n1) орли́не гніздо́ (тж. перен. про дім на неприступній скелі)2) ви́водок ( в гнізді орла або іншого хижого птаха)
См. также в других словарях:
підніматися — і підійма/тися, а/юся, а/єшся, недок., підня/тися, німу/ся, ні/мешся і підійня/тися, підійму/ся, піді/ймешся, док. 1) Іти, їхати на гору, іти сходами і т. ін. || Переміщатися вгору, летячи; злітати. || перев. док. З явитися над поверхнею води;… … Український тлумачний словник
Хрещення — (а не хрищення) Терміну хрещення відповідає гр. βάπτισμα, лат. baptismus, рос. крещение, пол. chrzest. Слово перекладається як обмивання, обмиття, баня, купіль (див. Лексикон словенороський Памви Беринди. Київ, 1961). Купіль, занурення, обмивання … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Олесь, Александр — Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения … Википедия
Олесь — Олесь, Александр Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения: 4 декабря 1878 года Место рождения … Википедия
Олесь А. — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия
Олесь Александр — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия
штурмувати — у/ю, у/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Робити штурм (у 1 знач.). || перен. Провадити рішучі дії для оволодіння чим небудь, освоєння чогось. Штурмувати висоти знань. || перен. Уперто працювати, домагаючись виконання якогось завдання, долаючи… … Український тлумачний словник