Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

про скелі

  • 1 нависати

    = нависнути
    1) to hang ( over); ( про скелі) to overhang, to beetle ( over); ( про хмари) to lower, to hover
    2) ( загрожувати) to impend ( over), to threaten

    над ним нависла небезпека — he is threatened with danger, he is in imminent danger

    Українсько-англійський словник > нависати

  • 2 rude

    adj
    1) грубий, брутальний

    to be rude to smb. — грубити комусь; ображати когось

    2) неввічливий, невихований
    3) примітивний, некультурний; неотесаний
    4) необроблений, сирий
    5) грубо зроблений, неоковирний
    6) невідшліфований; неопоряджений
    7) дикий
    8) бурхливий (про море)
    9) сильний, різкий (про вітер)
    10) неприємний (про звук)
    11) раптовий
    12) образливий
    13) суворий; жорстокий; лютий
    * * *
    [ruːd]
    a
    1) грубий, нечемний, брутальний; образливий; невихований; нечемний, неввічливий
    2) примітивний, некультурний
    3) неопрацьований, необроблений; сирий
    4) грубо зроблений, неоковирний
    5) невідшліфований, необроблений
    8) різкий, неприємний ( про звук)
    9) раптовий, несподіваний

    English-Ukrainian dictionary > rude

  • 3 lose

    v (past і p.p. lost)
    1) губити; втрачати; упустити; не скористатися
    2) загубити, не зберегти; втратити

    to lose one's temper — втратити самовладання, розгніватися

    3) позбутися, звільнитися
    4) пропустити; недочути; не розгледіти
    5) упустити, не скористатися
    6) спізнитися, пропустити
    7) програвати
    8) зазнавати втрат (шкоди)

    I don»t want you to lose by me — я не хочу, щоб ви через мене зазнавали втрат

    9) pass. загинути, зникнути; пропасти; померти
    10) відставати (про годинник)
    11) забути
    12) заглибитися, зануритися, поринути

    to lose ground — відстати, відступити; опинитися у невигідному становищі; втрачати здоров'я (сили)

    to lose heart — втрачати мужність, зажуритися

    to lose one's head (one's reason, one's senses) — розгубитися; збожеволіти; не дати собі ради

    to lose one's legs — не триматися на ногах, перебрати міру

    to lose one's shirt — втратити самовладання, скипіти

    to lose sight of — не врахувати, випустити з уваги

    to lose one's place — не пам'ятати, до якого місця дочитав; не знати, на якій сторінці зупинився

    to lose track of smb., smth. — втратити усякий зв'язок з кимсь, з чимсь; нічого не знати про когось, про щось

    * * *
    [luːz]
    v
    ( lost)
    2) загубити, не знаходити

    to be lost, to lose oneself — заблукати

    3) втратити, не зберегти

    to lose altitudeвтрачати висоту ( про літак); позбутися, звільнитися

    4) недочути, не розгледіти
    5) упустити, не скористатися; пропустити, спізнитися ( на поїзд)
    6) програвати; не отримати (приз, контракт)
    7) зазнавати збитків, втрат; позбавляти; завдавати збитків

    pass — загинути, зникнути

    10) to lose oneself in smth заглибитися, поринути в що-небудь; загубитися де-небудь
    11) to be lost in smth зникнути, загубитися в чому-небудь; бути зануреним у що-небудь, з головою піти в що-небудь
    12) to be lost to smth не відчувати, не зазнавати чого-небудь
    13) to be lost on / upon / smb пропасти марно для кого-небудь, не досягти мети

    English-Ukrainian dictionary > lose

  • 4 scraggy

    adj
    1) худий, худющий; чахлий; сухорлявий
    2) перен. убогий, жалюгідний; скупий
    3) пісний (про м'ясо)
    4) нерівний, порізаний (про поверхню)
    5) сучкуватий
    * * *
    a
    1) худий; хирлявий; чахлий; скупий
    3) нерівний, порізаний (про поверхню, скелі); сучкуватий

    English-Ukrainian dictionary > scraggy

  • 5 rude

    [ruːd]
    a
    1) грубий, нечемний, брутальний; образливий; невихований; нечемний, неввічливий
    2) примітивний, некультурний
    3) неопрацьований, необроблений; сирий
    4) грубо зроблений, неоковирний
    5) невідшліфований, необроблений
    8) різкий, неприємний ( про звук)
    9) раптовий, несподіваний

    English-Ukrainian dictionary > rude

  • 6 ночь

    1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];
    2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);
    3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);
    4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).
    * * *
    ніч, род. п. но́чі

    бе́лые \ночь чи — бі́лі но́чі

    в \ночь чь — у ніч; ( ночью) уночі́, ні́ччю

    в \ночь чь на пя́тое сентября́ — у ніч на п'я́те ве́ресня, уночі́ про́ти п'я́того ве́ресня

    в \ночь чь под но́вый год — уночі́ (у ніч) про́ти ново́го ро́ку

    всю \ночь чь [напролёт] — ці́лу (усю́, усилит. цілі́сіньку) ніч

    в э́ту \ночь чь — ціє́ї (це́ї, се́ї) но́чі, у цю (у сю) ніч, цю (сю) ніч

    до́брой (поко́йной, споко́йной) \ночь чи! — на добра́ніч!, добра́ніч!

    ка́ждую \ночь чь — щоно́чі, щоні́ч, щоні́чно; ко́жної но́чі, ніч у ніч

    на́ ночь — на ніч

    не к \ночь чи будь ска́зано (помя́нут) — вводн. сл. жарг. не про́ти но́чі (не при ха́ті) зга́дуючи (зга́дувати)

    одна́жды \ночь чью — одніє́ї но́чі

    по \ночь чам — ноча́ми, по ноча́х

    Русско-украинский словарь > ночь

  • 7 scraggy

    a
    1) худий; хирлявий; чахлий; скупий
    3) нерівний, порізаний (про поверхню, скелі); сучкуватий

    English-Ukrainian dictionary > scraggy

  • 8 каменоломня

    каменярня, каменоломля, каменолімня, кам'яна ламальня, кам'янище, гірниця, гірня (-ні). [Будівельне каміння здобувається по надземних каменярнях (Тутк.). Я говорив про глибоченні ями, про на кам'яні ламальні, скелі, гори (Куліш)].
    * * *
    каменя́рня, каменоло́мня

    Русско-украинский словарь > каменоломня

  • 9 win

    n
    1) ж. ім'я Уїн, Він (зменш. від Edwina, Winifred)
    2) ч. ім'я Уїн, Він (зменш. від Winfred)
    * * *
    I [win] n
    виграш, перемога (на перегонах, в спорті); pl виграні гроші
    II [win] v
    ( won)
    1) виграти; перемогти, одержати перемогу (win out, win a victory)

    to win a battle [a war, a game, a bet] — виграти бій [війну, гру, парі]

    to win a contest [a race] — перемогти в змаганнях [на скачках]

    to win in a lottery [at cards] — виграти в лотерею [в карти]

    to win the day /the field/ — одержати перемогу

    to win hands down /in a canter, in a walk/ — одержати легку перемогу

    to win championshipcпopт. завоювати першість

    to win on pointscпopт. виграти по очкам

    to win four goals to nilcпopт. виграти з рахунком 4: 0

    2) заслужити, здобути, домогтися, завоювати

    to win respect [fame] — здобути повагу [славу]

    to win affection [sympathy] — отримати любов [співчуття]

    to win confidence [praise] — заслужити довіру [похвалу]

    to win smb 's love — домогтися чийого-н. кохання [чиєї-н. згоди]

    to win power — завоювати /захопити/ владу; прийти до влади

    to win a supporter [a friend] — здобути прихильника [друга]

    to win all hearts — завоювати /полонити/ всі серця

    to win one's livelihood /one's daily bread/ — заробляти собі на життя, добувати свій хліб

    3) ( часто upon) переконати, вмовити; схилити на свій бік ( win over)

    to win smb to consent — вмовити кого-н. погодитися

    to win smb (over) to one's cause — схилити кого-н. на свою сторону, завоювати прихильника

    to win upon /on/ smb — поступово завойовувати чиє-н. визнання, співчуття

    4) добратися, досягнути ( з трудом); дотягнутися

    to win forward /through/ — пробитися вперед

    to win up — насилу встати; вилізти ( на коня)

    to win the summit [the mountain top] — підкорити висоту [вершину гори]

    to win clear /free/ — насилу виплутатися

    he won loose from the crowd — він насилу вибрався із натовпу; досягнути мети

    5) захопити (полоненого, здобич, трофей); завоювати

    to win a fortress — взяти фортецю; eвф. вкрасти, роздобути

    6) дiaл. прибирати ( врожай)
    7) гірськ. добувати (руду, вугілля); видобувати ( метал із руди)
    8) кapт. брати взятку; побити карту
    ••

    to win and wear — володіти, розпоряджатися

    lightly won, lightly gone s — легко нажите, легко прожите

    either to win the horse or lose the saddle s — або пан, або пропав

    to win or place — подвійне парі; ставка на першого та другого коня ( на скачках)

    to win place or showcл. потрійне парі; ставка на першого, другого та третього коня ( на скачках)

    III [win] n; сл.

    English-Ukrainian dictionary > win

  • 10 win

    I [win] n
    виграш, перемога (на перегонах, в спорті); pl виграні гроші
    II [win] v
    ( won)
    1) виграти; перемогти, одержати перемогу (win out, win a victory)

    to win a battle [a war, a game, a bet] — виграти бій [війну, гру, парі]

    to win a contest [a race] — перемогти в змаганнях [на скачках]

    to win in a lottery [at cards] — виграти в лотерею [в карти]

    to win the day /the field/ — одержати перемогу

    to win hands down /in a canter, in a walk/ — одержати легку перемогу

    to win championshipcпopт. завоювати першість

    to win on pointscпopт. виграти по очкам

    to win four goals to nilcпopт. виграти з рахунком 4: 0

    2) заслужити, здобути, домогтися, завоювати

    to win respect [fame] — здобути повагу [славу]

    to win affection [sympathy] — отримати любов [співчуття]

    to win confidence [praise] — заслужити довіру [похвалу]

    to win smb 's love — домогтися чийого-н. кохання [чиєї-н. згоди]

    to win power — завоювати /захопити/ владу; прийти до влади

    to win a supporter [a friend] — здобути прихильника [друга]

    to win all hearts — завоювати /полонити/ всі серця

    to win one's livelihood /one's daily bread/ — заробляти собі на життя, добувати свій хліб

    3) ( часто upon) переконати, вмовити; схилити на свій бік ( win over)

    to win smb to consent — вмовити кого-н. погодитися

    to win smb (over) to one's cause — схилити кого-н. на свою сторону, завоювати прихильника

    to win upon /on/ smb — поступово завойовувати чиє-н. визнання, співчуття

    4) добратися, досягнути ( з трудом); дотягнутися

    to win forward /through/ — пробитися вперед

    to win up — насилу встати; вилізти ( на коня)

    to win the summit [the mountain top] — підкорити висоту [вершину гори]

    to win clear /free/ — насилу виплутатися

    he won loose from the crowd — він насилу вибрався із натовпу; досягнути мети

    5) захопити (полоненого, здобич, трофей); завоювати

    to win a fortress — взяти фортецю; eвф. вкрасти, роздобути

    6) дiaл. прибирати ( врожай)
    7) гірськ. добувати (руду, вугілля); видобувати ( метал із руди)
    8) кapт. брати взятку; побити карту
    ••

    to win and wear — володіти, розпоряджатися

    lightly won, lightly gone s — легко нажите, легко прожите

    either to win the horse or lose the saddle s — або пан, або пропав

    to win or place — подвійне парі; ставка на першого та другого коня ( на скачках)

    to win place or showcл. потрійне парі; ставка на першого, другого та третього коня ( на скачках)

    III [win] n; сл.

    English-Ukrainian dictionary > win

  • 11 aerie

    ['e(ə)rɪ]
    n
    1) орли́не гніздо́ (тж. перен. про дім на неприступній скелі)

    English-Ukrainian transcription dictionary > aerie

См. также в других словарях:

  • підніматися — і підійма/тися, а/юся, а/єшся, недок., підня/тися, німу/ся, ні/мешся і підійня/тися, підійму/ся, піді/ймешся, док. 1) Іти, їхати на гору, іти сходами і т. ін. || Переміщатися вгору, летячи; злітати. || перев. док. З явитися над поверхнею води;… …   Український тлумачний словник

  • Хрещення — (а не хрищення) Терміну хрещення відповідає гр. βάπτισμα, лат. baptismus, рос. крещение, пол. chrzest. Слово перекладається як обмивання, обмиття, баня, купіль (див. Лексикон словенороський Памви Беринди. Київ, 1961). Купіль, занурення, обмивання …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • Олесь, Александр — Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения …   Википедия

  • Олесь — Олесь, Александр Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения: 4 декабря 1878 года Место рождения …   Википедия

  • Олесь А. — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область  22 июля 1944, Прага)  украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… …   Википедия

  • Олесь Александр — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область  22 июля 1944, Прага)  украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… …   Википедия

  • штурмувати — у/ю, у/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Робити штурм (у 1 знач.). || перен. Провадити рішучі дії для оволодіння чим небудь, освоєння чогось. Штурмувати висоти знань. || перен. Уперто працювати, домагаючись виконання якогось завдання, долаючи… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»